вул. Соборна 65, с. Комаргород,

Тульчинський р-н.,

Вінницька обл., 24225

e-mail: komargorodpal@gmail.com

1 2 

Порядок реагування на випадки булінгу

 

Пам’ятка як учасникам освітнього процесу реагувати на цькування

 

  1. Крок перший

Перше і найголовніше правило – не тримати це у секреті. Не гарячкуйте, детально проаналізуйте, що саме трапилося, але й не затягуйте та не провокуйте загострення ситуації.

Також не слід звинувачувати себе у тому, що вас цькують. Кривдникам легко знайти жертву булінгу, адже для цього слід просто якось відрізнятись від оточуючих.

Досить часто під впливом емоцій учасникам освітнього процесу важко відрізнити конфлікт інтересів, сутичку, непорозуміння від булінгу тому варто звернутися до критеріїв цькування.

Булінг (цькування) – це агресивна і свідома поведінка однієї дитини стосовно іншої. Від випадкової бійки булінг відрізняється систематичністю й регулярністю.

Проявами булінгу (цькування) в закладі освіти, які є підставою для обґрунтованої підозри та реагування, є:

 1)психологічні:

– замкнутість, тривожність, страх або навпаки, демонстрація повної відсутності страху, ризикована, зухвала поведінка;  неврівноважена поведінка; агресивність, напади люті, схильність до руйнації, нищення, насильства; різка зміна звичної для дитини поведінки на контрастну; уповільнене мислення, знижена здатність до навчання; відлюдкуватість, уникнення однолітків, бажання спілкуватись із значно молодшими дітьми; ізоляція, виключення з групи, небажання інших учасників освітнього процесу спілкуватися; занижена самооцінка, наявність почуття провини; поява швидкої втомлюваності, заниженої спроможності до концентрації уваги; передбачені спеціальними законами та залучені до освітнього процесу у порядку, що встановлюється закладом освіти;  демонстрація страху перед появою інших учасників освітнього процесу; схильність до прогулювання навчання; відмова йти до закладу освіти з посиланням на погане самопочуття; депресивні розлади;  аутоагресія (самопошкодження); суїцидальні нахили та думки; інші прояви.

2) фізичні: 

– явні фізичні пошкодження; ознаки поганого самопочуття (нудота, головний біль, кволість тощо); скарги дитини на біль та/або погане самопочуття; намагання приховати травми та обставини їх отримання; наявність фото, відео та аудіо матеріалів фізичних знущань; інші прояви.

  3) економічні:

– наявні пошкодження або зникнення майна та/або особистих речей; скарги на пошкодження чи зникнення особистих речей; скарги на вимагання особистих речей, їжі, грошей; інші прояви.

4) сексуальні: 

– скарги на образливі жести, висловлювання, прізвиська, жарти, погрози, поширення чуток, обмацування сексуального (інтимного) характеру та/або змісту; наявність фото, відео та аудіо матеріалів сексуального (інтимного) характеру та/або змісту;  приховування статевих ознак через сором’язливість шляхом нашарування великої кількості одягу на тілі або використання одягу, який максимально приховує тіло; інші прояви.

Якщо це конфлікт, то на допомогу вам можуть прийти шкільний психолог, Служба порозуміння закладу освіти (медіація ), класний керівник).

 

  1. Крок другий

Якщо ви впевнені, або маєте підозру щодо цькування необхідно повідомити директору закладу освіти про випадок булінгу. Це можуть зробити всі учасники освітнього процесу: здобувачі освіти, їх батьки або ж вчителі.

Звернення може бути письмовим, усним з використанням електронних носіїв. Проте радимо обрати перший варіант, адже письмова заява – задокументована, містить дату та реєстраційний номер і якщо дій  не буде вжито, то заява буде доказом для звернення в інші інстанції.

Оформлення заяв

Заява заповнюється державною мовою, розбірливим почерком. Виправлення не допускаються. У заяві необхідно вказати:

        прізвище, ім’я, по батькові заявника, адресу фактичного проживання, контактний телефон;

        навести розгорнутий виклад фактів щодо виявлених випадків булінгу (цькування);

        зазначити дату подання заяви та підписати особисто.

 

  1. Крок третій

Порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти

та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування)

  1. У день подання заяви видається наказ по закладу освіти про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб.
  2. Створюється комісія з розгляду випадків булінгу (цькування) (далі – Комісія) зі складу педагогічних працівників (у тому числі психолог, соціальний педагог), батьків постраждалого та булера, керівника закладу освіти та скликається засідання.
  3. Комісія протягом 10 днів проводить розслідування та приймає відповідне рішення:

якщо Комісія визнає, що це був булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять системний характер, про це повідомляються уповноважені підрозділи органів Національної поліції України (ювенальна превенція) та Служба у справах дітей;

якщо Комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а постраждалий не згоден з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції  України із заявою.

  1. Рішення Комісії реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів усіх членів Комісії.
  2. Кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), за наявності — спостерігачі зобов’язані виконувати рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти.